Пісня / Їхали козаки (дубенський варіант)

Їхали козаки із Дону додому, Підманули Галю, забрали з собою. Ой, ти Галю, Галю молодая. Підманули Галю, забрали з собою. Ходи, дівча, з нами, з нами, козаками, Лучче тобі буде, як в рідної мами. А в рідної мами грубая сорочка, В нас будеш ходити, як попова дочка. А в рідної мами треба все робити, З нами, козаками, мед-горілку пити. А в рідної мами все в тяжкій роботі, В нас будеш ходити в шовку та золоті. Дівка дурна була, розуму не мала, Сіла на коника, з ними поїхала. Стала з козаками мед-горілку пити, Стала дівчинонька з ними веселитись. Вандрує дівчина, вандрує хороша, Тільки золотіє її жовта коса. Як привандрували та й до зелен дуба: Вертайся, дівчино, бо ти нам не люба. Ой привандрували до чистого поля: Вертайся, дівчино, бо ніженьки коле. Ой привандрували та й до червен вишні: Вертайся, дівчино, ти нам не по мислі. Ой привандрували та й до зелен жита: Вертайся, дівчино, бо ще будеш бита. Привели дівчину у лісі до граба: Вертайся, дівчино, нам тебе не треба. Привели дівчину у лісі до бука: Вертайся, дівчино, буде тобі мука. Привели дівчину аж до зелен гаю: Вертайся, дівчино, бо ми жінки маєм. Не можу, молодці, додому вертати, Краще мені в лісі у муках сконати. Везли, везли Галю темними ярами, Прив’язали Галю до сосни косами. Прив’язали Галю до сосни косами: Вже ти не повернеш до рідної мами. Розбіглись по лісу, назбирали хмизу, Підпалили сосну від гори до низу. Горить сосна, горить, горить та палає, Кричить Галя, кричить, криком промовляє: А хто в лісі чує, нехай ня рятує, А хто дочок має, нехай научає. А хто дівчат має, нехай научає, Нехай на вулицю ввечір не пускає. Більше пісень у співанику на нашому сайті http://selodubainfo.wix.com/duba